Аліменти в Україні доведеться платити по-новому, чи подіють на боржників жорсткі санкції ?

22.10.2018 Категория: Рекомендации гражданам/ Просмотров: 351 Комментариев: 0

Нарешті влада вирішила взятися за проблему з аліментами в країні. Погодьтесь, що тих, хто вразливіші, тих, хто залежні від сильніших, потрібно захищати, і це спільна відповідальність також і для держави. У цій статті ми  проаналізуємо останні зміни до законодавства України, підписані Президентом України, що набрали чинності в липні 2017 року та з початку лютого 2018 року, які мають на меті покращити захист права дітей на належне утримання. Прийняття останніх змін повинно призвести до створення дієвих механізмів, які унеможливлюватимуть неплатникам аліментів використовувати передбачені механізми для ухилення від сплати аліментів, затягувати розгляд судових справ, а також сплачувати необґрунтовано малий їх розмір. Так, змінами в законодавстві влада подбала про дітей, які виховуються в неповних родинах. Законодавці внесли зміни до низки нормативно-правових актів – Сімейного та Цивільного процесуального кодексів, а також до закону "Про судовий збір".

Важливим нововведенням в законодавстві є зміна у правовому статусі аліментів. Відтепер аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Останні лише отримують та використовують їх від імені дітей. Той з батьків, який проживає з дитиною наділяється правом самостійно ставити перед судовими органами питання щодо обрання форми стягнення аліментів: у твердій грошовій сумі або у вигляді від конкретної частки від доходу іншого з подружжя. До цього вибір форми стягнення аліментів здійснювався виключно за судовим рішенням.

Щодо розміру аліментів, то тут з урахуванням останніх змін мінімальний розмір аліментів збільшено. Відтепер суд не може визначити на дитину розмір аліментів менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до цього було 30%). Новацією стало врахування при призначенні аліментів наявність грошових коштів, рухомого та нерухомого майна. Звертає на себе увагу те, що законодавець не конкретизував суб’єкта, у якого мають враховуватися зазначені обставини. У зв’язку з цим можна дійти висновку, що врахуванню підлягають кошти, рухоме та нерухоме майно, платника аліментів, стягувача і самої дитини. Тепер при нарахуванні розміру аліментів суд тепер враховує цілий перелік чинників: стан здоров'я дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, осіб, які потребують утримання; матеріальне становище того з батьків, з ким проживає дитина.  Також відтепер при визначенні розміру аліментів братимуться до уваги витрати платника аліментів, щодо яких платником не доведено джерело походження цих коштів. Так у випадку, якщо платник аліментів офіційно не працевлаштований, «офіційного» доходу не має, але при цьому, наприклад, придбає автомобіль, то такі витрати можуть враховуватися при визначені судом розміру аліментів. Такі витрати беруться до уваги, лише якщо платник аліментів не зможе обґрунтовано довести джерело походження коштів. Зазначене нововведення є прогресивним, особливо в умовах сьогодення, коли отримання заробітної плати у конвертах, інших неофіційних доходів є дуже поширеними явищем.

Ще одним нововведенням сімейного та процесуального законодавства є розширення можливості застосування спрощеної процедури для отримання рішення про стягнення аліментів. Так, стягнення аліментів може здійснюватися у наказному проваджені. Зокрема визначено, що той з батьків, з яким проживає дитина (діти) має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. Суть наказового провадження у порівнянні із стандартним зверненням до суду із позовом (позовне провадження) полягає у значно спрощеному та більш оперативному розгляді питання по суті. Так після прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження судовий наказ по суті вимог видається судом у триденний термін. Сам судовий наказ видається без виклику заявника, боржника та інших осіб, а також без проведення судового засідання. Аліменти можуть бути призначені у розмірі чверті доходу на одну дитину, третини доходу – на двох дітей, половини – на трьох і більше дітей. При цьому в будь-якому разі розмір аліментів, що стягується в наказному провадження обмежується 10 прожитковими мінімумами на дитину відповідного віку на кожну дитину

Так, останніми змінами в законодавство України також запроваджено нові правові механізми, що забезпечують додатковий захист дітей в частині отримання аліментів. До платників аліментів, що мають заборгованість за останні 6 місяців, передбачена відтепер можливість застосування соціальних робіт. Соціальними роботами є оплатні суспільно корисні роботи, які виконуються у вільний від роботи чи навчання час. Судом соціальні роботи можуть бути призначені на строк від 120 до 240 годин і відбуваються не більше восьми годин на день. Якщо особа ухиляється від виконання соціальних робіт, вони можуть бути замінені адміністративним арештом із розрахунку одна доба арешту дорівнює п’ятнадцяти годинам соціальних робіт. Крім цього, у таких випадках злісний неплатник позбавляється права брати участь у вирішенні питання щодо тимчасового виїзду за межі України – без отримання згоди іншого з батьків має право вивезти дитину за кордон. Також у разі такої заборгованості до боржника може бути встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, полювання, користування вогнепальною мисливською зброєю та пневматичною зброєю. Але ці обмеження носять тимчасовий характер – до погашення боржником заборгованості в повному обсязі. У разі виникнення заборгованості з вини платника, одержувач має право вимагати неустойку в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, однак сума неустойки не повинна перевищувати 100% розміру основної заборгованості.

Наступне нововведення є унікальним, вперше в українському законодавстві запроваджено механізм можливості відходу від презумпції рівності часток у спільній власності у разі ухилення одного із подружжя від участі в утриманні дітей. Суд при вирішенні питання про поділ майна між подружжям має право зменшити частку у спільній сумісній власності того з подружжя, хто ухилявся (ухиляється) від обов’язку утримувати своїх дітей. Іншими словами за допомогою перерозподілу часток між подружжям, на користь того з батьків, хто самостійно здійснює утримання дитини, законодавець дозволяє забезпечити додаткову матеріальну компенсацію такій особі.

Отже, підбиваючи підсумки, можна дійти висновку, що вищенаведені зміни у законодавстві, мають створити дійсно ефективні правові механізми стягнення з батьків, що не виконують свого обов’язку щодо утримання дитини (дітей), аліментів. Також, виконуючи превентивну функцію, останні зміни до законодавства мають підвищити свідомість батьків щодо необхідності виконання обов’язку по утриманню дітей навіть після розлучення.

Комментариев: 0
avatar